Журналісти «Часу Чернігівського» поспілкувалися з деякими відомими місцевими громадськими активістами, але далеко не кожен з них мав бажання дати публічні відповіді на такі питання:
· Що для вас означає словосполучення «громадський діяч»?
· Чи знаєте ви людей, які, прикидаючись громадськими активістами, відпрацьовують гроші політиків/бізнес-груп у Чернігові?
· Як їх можна вирахувати?
Справа в тім, що Чернігів — маленьке місто. Тут усі брати, свати, куми та сестри. А хто не родич, той — сусід. Теорія шести рукостискань у Чернігові ламається ще на третьому…
Тож отримати відповідь щодо активістів у Чернігові нам вдалося лише від тих, хто не сунеться в справи інших організацій, а просто робить свою справу. Одна людина погодилася висловити свої думки на правах повної анонімності.
Олена Трубенок, «Голос батьків»:
Для мене основним критерієм того, що людина є саме громадським діячем є те що її дії БЕЗКОРИСЛИВІ. Але останнім часом діяльність громадських організацій стає все більш професійною і я не здивуюся, якщо дуже скоро в нас з’явиться в навчальних закладах спеціальність «громадська діяльність» на рівні з «історією та правом» або «психологією» (жарт).
Така тенденція тісно пов’язана з практикою реалізації громадськими організаціями певних проектів, які мають фінансову підтримку міжнародних фондів, або з інших джерел у рамках пріоритетів фінансуючого суб’єкту та все більш жорсткими вимогами до якості як самого обґрунтування запиту на фінансування, так і до якості реалізації проекту.
Якщо громадська організація насправді діє в інтересах своєї цільової аудиторії, я не бачу нічого поганого в посиленні її організаційної спроможності за рахунок залучених коштів донорів та партнерів. Саме таке об’єднання фінансового ресурсу та активізму є запорукою того, що громада матиме змогу тиснути на владу й домагатися впровадження змін.
Але говорити про те, що персонал, залучений до проектів громадських організацій за винагороду (директори, керівники проектів, експерти, тренери тощо), автоматично є громадськими діячами, особливо якщо такі винагороди є їх основним і постійним джерелом фінансових надходжень, я вважаю некоректним. Це просто такий свого роду бізнес із найманими працівниками, продуктом якого є досягнення позитивних змін у суспільстві. Хтось вміє гарно керувати банком, а хтось професійно вміє готувати заявки на отримання фінансування від донорів.
Але попри те, яка мотивація стоїть за такою діяльністю її основна користь у тому що вона веде до позитивних змін у суспільстві. Чи має значення, якого кольору кицька, якщо вона ловить мишей
Що ж до довіри до громадських організацій — то тут усе дуже просто, її мірилом може бути лише кількість та активність її прихильників. Чи довіряють організації «Голос батьків»? Я вважаю, що так. Яскравим показником є результат голосування громади за наш проект у програмі «Бюджет участі — 2017».
Протягом останніх 2-х років моя особиста увага зосереджена головно на сфері надання соціальних послу, зокрема дітям з інвалідністю й тому я не дуже слідкую за ситуацією в інших сферах громадської діяльності і сказати щось про людей, які, прикидаючись громадськими активістами, відпрацьовують гроші політиків/бізнес-груп у Чернігові, я не можу.
Іван (ім’я змінено):
Я — громадський діяч з часів Майдану. За кілька років спостережень за цією категорією людей можу сказати, що активісти бувають різні.
Комусь справді болить і він за власний кошт купує дерево та йде його садити на місці, де може незаконно з’явитися хмарочос. Інші особини — влаштовують піар-акції, використовуючи перших. Вони якраз і відпрацьовують гроші замовника — фірми, яка, скажімо, звела неподалік будинок і хоче продати кожен квадратний метр.
Так само із реконструкцією в місті. Повністю всім незадоволені виключно громадські активісти, які мають на меті замочити міського голову (прізвища мерів не принципові). Незалежні чернігівці бачать як мінуси, так і плюси.
Якщо так званий громадський активіст береться за все й одразу, або регулярно тролить певну особу/організацію/партію, то він явно робить це в рамках грантових коштів чи на замовлення третіх осіб. Критично сприймайте їхню діяльність.
До того ж я не можу назвати громадськими активістами людей, які обмальовують офіси неугодних партій, ламають паркани будівельних майданчиків, стирають із лиця землі торгові ятки іноземців, б’ють інакодумців та відбирають землю у звичайних містян, прикидаючись якоюсь громадською організацією. Ще й маски вдягають на себе. Це не активізм, люди! Це дикунство. На жаль, я знаю багатьох цих людей особисто. Я був в АТО й мені соромно за моїх товаришів, які мають до цього відношення.
Тетяна Романова, «Агенція міських ініціатив»:
Громадський діяч для мене — це людина, котра активно переймається тим чи іншим питанням, проблемами чи напрямками в місті, має бажання поліпшити щось у суспільстві. Тобто це людина, котра має не тільки певне бачення змін, але і працює над тим, щоби вони відбувались. Не тільки критикує (що також є необхідною складовою), а й робить власний вклад у розвиток громади, міста, країни.
На мою думку, довіра людей досягається тривалою, систематичною роботою з конкретними результатами. Над цим і працюю :) За власним досвідом і внутрішнім відчуттям, мені здається, що певну довіру тих людей, котрі спостерігають за моєю діяльністю, я все-таки маю. Звісно, будуть і є ті, що постійно критикують. І це круто, бо з ними дійсно стаєш краще.
Звісно, є й ті, у розумінні яких люди не можуть працювати на голій ініціативі і їх хтось обов’язково повинен фінансувати: чи то політики, чи бізнес. Інакше навіщо тим займатись? Але час розставляє все на свої місця, завжди… І люди починають розуміти, що такі божевільні все-таки є (в доброму сенсі цього слова) І ось тоді з’являється довіра та повага.
Люди, котрі прикриваються громадськими активістами для відпрацювання грошей політиків чи бізнес-груп, переважно «довго не живуть». Тобто вони свою справу зробили поки були кошти і все — пішли далі. Коштів немає — немає й тих активістів. Тому їх дуже легко вирахувати саме за цим критерієм. Ну і знову ж таки, активіст, котрий дійсно переймається певною проблемою, буде систематично працювати в напрямку вирішення цього питання, незалежно від того є фінансова підтримка його діяльності чи немає. А також відданих своїй справі людей видають їх очі, палаючі очі. По тому ж принципу можна відрізняти грантоїдів від дійсно дієвих громадських активістів. І поки, на жаль, останніх можна перерахувати просто на пальцях однієї руки.
Залиште ваші коментарі
Коментувати пост як гість