— Наші покупці задоволенні якістю продуктів. Виходити на зовнішній ринок поки не плануємо. Відтак на європейські сертифікати якості поки що не орієнтуємося. Якщо ж вони стануть обов’язковими і в Україні, не знаю, що робитимемо. Хоч бери та продавай, як кажуть «з-під поли», або закривай виробництво, — бідкається підприємець з Ічнянщини.
За його словами, проблема в тому, що отримання сертифікату НАССР вимагає значних фінансових затрат: переобладнання, навчання працівників тощо. Таку розкіш представник малого чи середнього бізнесу собі не може дозволити.
— Україні треба докласти чимало зусиль, аби реалізувати Закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», аби кожне підприємство дотримувалося НААСР. Втім, оператори ринку мають розуміти, що в цьому зацікавленні насамперед вони. Адже дотримання європейських вимог — не лише перепустка на новий ринок, а й закріплення довіри існуючих споживачів, — наголошує Галина Котик, експерт з проведення правових та наукових досліджень, підготовки проектів правових актів, проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».
Ключовими новаціями ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» є ризик-орієнтований підхід до перевірок операторів ринку та запровадження акта перевірки. Підприємства перевірятимуть залежно від ступеня ризику для життя і здоров’я людей. Інспектори Держпродспоживслужби здійснюватимуть перевірки згідно з актом перевірки. Цей документ міститиме вичерпну кількість питань для перевірки і буде публічним, що мінімізує корупційні ризики.
За порушення нового закону передбачені жорсткі санкції. Зокрема, сума штрафу для юридичних осіб може сягати 70 тис. грн – залежно від скоєного правопорушення. У разі виявлення на виробництві факторів, що становлять небезпеку життю і здоров’ю людей, інспектор може ухвалити рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів.
— Малий і середній бізнес радий був відразу виконати всі пункти нового закону. Однак для цього варто значно перебудувати виробництво. Для цього треба час та кошти. Можливо, державі варто передбачити систему кредитування саме під таку реконструкцію, — акцентує виробник.
Наразі ж держава може запропонувати місцеві програми для підтримки малого та середнього підприємництва та безкоштовні навчальні семінари.
Це при тому, що саме цей сегмент дає більшу частину вливань до місцевого бюджету.
За січень-грудень 2017 року надходження до місцевих бюджетів від діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва зросли, порівняно з аналогічним періодом 2016 року, на 35,6 % . Загальна сума — понад два мільярди гривень, або 51% від усіх податкових надходжень.
На Чернігівщині теж реалізовується відповідна програма строком на 2017-2020 роки. Судячи зі звіту її виконання, минулоріч всі сили спрямували на інформаційно-роз’яснювальну роботу. Профінансовано три інвестиційних проекти на суму понад мільйон гривень. З них — лише один дотичний до сфери громадського харчування.
Виглядати підтримку підприємці, зокрема й харчовики, можуть з боку ЄС.
Одна з найбільш потужних програм підтримки — COSME.
— Для того, аби подаватися на міжнародні програми варто розуміти як це все робиться. Для цього краще найняти спеціальну людину. А це знову ж час та гроші, — бідкається підприємець з Ічнянщини. — Хоча так, це справді реальні можливості і виправдана інвестиція у якісні кадри.
Варто зазначити, що Чернігівщина — пілотний регіон проекту FORBIZ, що покликаний допомогти створити та реалізувати стратегію розвитку МСП. Кілька місяців робочі групи з Чернігова та Ніжина напрацьовували її основні аспекти.
Проект «FORBIZ — створення кращого бізнес-середовища» фінансується Європейським Союзом та реалізується спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Державною регуляторною службою України. Його впровадження супроводжуватиме незалежний аналітично-експертний центр «Офіс ефективного регулювання (BRDO)».
— У рамках проекту напрацьовано кілька основних напрямків роботи. Зокрема мова йде про спрощення доступу суб’єктів господарювання до фінансово-кредитних ресурсів області; сприяння просуванню продукції місцевих товаровиробників на внутрішньому та зовнішньому ринках, приведення обсягів та напрямків підготовки кваліфікованих кадрів у відповідність з потребами економіки та ринку праці області. Суб’єкти підприємництва та особи, які бажають розпочати власну справу, потребують й інформаційно-консультаційної підтримки, поліпшення доступу до міжнародних ринків тощо, — зазначила заступник директора Департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА Світлана Полторацька.
Найголовніше — всі тези ще обговорюватимуться, а їх кінцевий варіант буде запропоновано як правки до вже діючої обласної Програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2017-2020 роки.
Таким чином, підприємці, у тому числі й харчовики, зможуть здобути підтримку на місцевому рівні.
Д-р Рікардо Пінто, старший консультант з питань політики МСП, проекту FORBIZ про реалізацію ініціативи на Чернігівщині:
- Інші проекти зазвичай зосереджуються на власне підготовці стратегічних документів — стратегій та планів дій — і далі підтримка припиняється. Наша робота відрізняється тим, що ми не просто допоможемо двом містам та області розробити нові стратегії та плани дій, а й допоможемо з їх впровадженням. Органи влади володіють багатьма, але не всіма вміннями, котрі потрібні, щоб забезпечити безпосередньо впровадження та здійснити вплив на місцеву економіку.
В ЄС визначення національної політики у сфері малого та середнього бізнесу є одним з головних напрямків роботи. Кожна із країн-членів має свої національні особливості у цій сфері.
В Угорщині, до прикладу, практикують регіональні податкові пільги для малого та середнього підприємства, залежно від необхідного сегменту. Система субсидіювання працює й у Франції.
У Польщі практикують так звані «бізнес-інкубатори», що на перших кроках курують підприємства. Технічну підтримку надають в Німеччині.
В Іспанії досить потужні громадські об’єднання підприємців, що не бояться конкуренції і допомагають стати на ноги майбутнім колегам.
Багатим теж не солодко
Великий бізнес, що має хорошу експортну сітку, виокремлює свої проблеми.
— Наше підприємство на міжнародних виставках додає «плюсів» Україні як державі-експортеру. Втім, наразі маємо велику проблему з розрахунками за участь у таких заходах. Усі фінансові видатки мають здійснюватися лише у валюті, для цього треба готувати стоси документів, — коментує директор ТОВ «ПЕТ Технолоджіс Україна» Олександр Суворов.
PET Technologies пропонує професійні й сучасні комплексні рішення для виробників продукції в ПЕТ-тарі.
Компанія була заснована в 1999 році. За роки діяльності досягла рівня міжнародної компанії з торгово-сервісними представництвами у 15 країнах світу. 2014 рік ознаменувався відкриттям нового унікального виробничого комплексу площею більше 7 тисяч квадратних метрів.
У 2015 році австрійські інженери також привнесли ряд інноваційних розробок до нової серії універсальних видувних автоматів четвертого покоління.
Варто зазначити, що крок до поліпшення ситуації вже зроблено. Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому закону «Про валюту і валютні цінності». Він передбачає врегулювання основних правил здійснення валютного регулювання і валютного нагляду в Україні.
Цей закон знизить адміністративний тиск на бізнес і банки, а також забезпечить більш прозорі, зрозумілі і сприятливі умови для іноземних інвесторів.
Важливий момент – як фізособам, так і юрособам не потрібно буде реєструвати в НБУ залучені з-за кордону кредити.
Втім, фахівці побоюються щодо відтоку валюти з України та девальвації гривні.
Та й роботу нового документу чомусь досі не відчутно.
***
Без сумніву український споживач заслуговує на безпечну продукцію, а Україна — на незаплямовану репутацію експортера. Однак для цього, на жаль, недостатньо просто прийняти закон (хоч і це не мало важливо), варто створити умови, аби він запрацював.
Закони, що працюють, — це і є безпека громадян.
Залиште ваші коментарі
Коментувати пост як гість