За останні десятиліття змінити ситуацію можливість була у кожного з багаточисельних керівників компанії, треба було мати волю і бажання.
Перша спроба реформ
Перші кроки хоч якось «розворушити» галузь датуються ще 2010 роком: тоді скасовано ліцензування послуг поштового зв'язку. Це пов’язане з набуттям чинності з 17 листопада 2010 року Закону України № 2608 - VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності". Відтоді ліцензії не потрібні для такого бізнесу, як пересилка поштових переказів, простих і реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей і посилок масою до 30 кілограмів.
Тоді планувалось, що приватний бізнес пожвавить сферу поштових послуг. А сама Укрпошта буде змушена розвиватись, конкуруючи з приватниками якістю та надійністю. Втім Укрпошту залишали у так званих «тарифних «кайданках»: будь-які зміни у вартості послуг погоджувались на рівні профільних міністерств. Така процедура займала до півроку.
Тим часом, з 2010 до 2015 року кількість приватних компаній, які надають поштові та кур’єрські послуги, за різними підрахунками виросла до 300. Більшість з них надають тільки найрентабельніші з точки зору поштового та кур’єрського бізнесу послуги, наприклад, доставка речових посилок. Ще більше здешевлювали вартість їх послуг орендовані хаби, зменшення оподаткування (працювали як мережі ФОПів).
У той же час Укрпошта, залишаючись державним підприємством, змушена була надавати послуги, приміром, як доставка листів чи газет у села (великі відстані + невеликий обсяг доставки) фактично у збиток. До того ж, повноцінно сплачуючи всі податки.
За таких умови Укрпошта поступово втрачала ринок і з фактичного монополіста впала до рівня 20% ринку у 2015 році.
До приходу нового топ-менеджменту влітку 2016 року (аби тримати підприємство «на плаву») методично скорочувалось навантаження листонош, кількість робочих днів поштових відділень, кількість власне відділень, не виділялись кошти на канцелярські товари, ремонти, техніку, не оновлювався автопарк. Така політика дозволяла балансувати на межі рентабельності, демонструвати мінімальну прибутковість, й отримувати керівникам компанії, що змінювались із швидкістю один-на рік інші «прибутки» - корупційні, пояснює ситуацію очільник Укрпошти Ігор Смілянський.
УА та політична воля
Друга спроба реформ в Укрпошті пов’язана із зобов’язаннями України, відповідно до Угоди про Асоціацію Україна-ЄС. Вони містяться у доповненнях XVII-4, а саме «Правила, що застосовуються до поштових та кур’єрських послуг»:
- не допустити монополізації поштових послуг;
- незалежність державного органу, який регулює сферу поштових послуг;
- поступово адаптувати закони щодо поштового зв’язку до вимог ЄС.
1. Як це виконати: спершу прописали у плані заходів зі імплементації УА на 2014-2017 року. Передбачалось розробити дорожню карту з метою наближення законодавства України до права ЄС у сфері поштових та кур’єрських послуг. На жаль, тоді напрацьовані пропозиції такі і не були втілені у закони.
2. Інше зобов’язання України: протягом 2 років модернізувати поштову мережу з метою підвищення якості надання поштових послуг відповідно до вимог Директиви 97/67/ЄС Європейського парламенту та Ради від 15 грудня 1997 р. про загальні правила розвитку внутрішнього ринку поштових послуг Співтовариства та покращення якості послуг, доповненої Директивою 2002/39/ЄС Європейського парламенту та Ради від 10 червня 2002 р. та Директивою 2008/6/ЄС Європейського парламенту та Ради від 20 лютого 2008 року. Простіше кажучи, фінальна мета – забезпечити доступність надійних і високоякісних поштових послуг щонайменше п’ять робочих днів на тиждень за доступними цінами.
Саме другий пункт почали втілювати на практиці. Для цього знадобилась політична воля на рівні держави: у липні 2016 року – після проведення прозорого конкурсу - до виконання обов’язків генерального директора Укрпошти приступив фахівець зі стратегічного консалтингу та роботи всередині корпорацій Ігор Смілянський.
Спершу, для спрощення залучення інвестицій Укрпошта змінила форму власності з державного підприємства на акціонерне товариство. Це загальноєвропейська практика, за зразком таких національних операторів як Deutsche Post, Austria Post або PostNL. 100% акцій АТ Укрпошта належать державі, адже це - стратегічне підприємство.
Для пілотного проєкту пересувних відділень обрали Чернігівську область. Як найскладнішу з точки зору поштової логістики: великі відстані, мала щільність населення, 1465 сільських населених пункти. З них - більше 1000 листоноші обходили пішки. Начальник відділення у середньому працював на 0,3 ставки, отримуючи 1500 грн на місяць, листоноша – на 0,5 ставки, заробляючи до 2000 грн.
Реформа у Чернігівській області
Обраний варіант реформи: перехід у формат пересувних відділень та автоматизація. Такий варіант національного поштового оператора вже працює, приміром, у Білорусі.
Суть: максимальна автоматизація роботи відділень, тобто всі відділення у населених пунктах, де проживає від 2 тис. населення, оснащуються комп’ютерною технікою (моноблоки та термопринтери), сучасними меблями , оператори працюють у єдиній системі. Решту населених пунктів - для максимального охоплення сіл - обслуговують пересувне неавтоматизовані відділення. Вони приїжджають навіть у ті села, де стаціонарних відділень ніколи не було.
Одночасно зменшується адміністративний апарат, всі управлінські функції централізуються в Чернігівській дирекції.
Пересувне відділення: це авто, з поштовою бригадою з трьох чоловік, яке протягом дня обслуговує кілька сіл, працює з графіком, у визначені дні та години. При цьому клієнти обслуговуються як біля самого авто, так і у приміщенні стаціонарного відділення (якщо воно є у населеному пункті), або у приміщенні, наданому місцевою владою (кімната у сільраді, клубі тощо). Поки начальник відділення приймає платежі, поштар здійснює адресну доставку листів та газет. Скільки разів на тиждень приїздить у село авто – залежить від кількості жителів.
Поштарів стає менше – замість кількох, яка працювали на 0,25-0,5 ставки, набираються листоноші на повну зайнятість із конкурентною зарплатою.
«Пересувне відділення буде приїжджати в кожен населений пункт – навіть туди, де відділень Укрпошти ніколи не було. І бригада в складі начальника пересувного відділення поштового зв’язку, листоноші, водія - буде обслуговувати такі села», – пояснювала на самому старті реформи у 2018 році Олена Дорошенко.
Презентація нових авто Укрпошти у Ніжині
Хто і чому був проти реформи
Виявилось, що спротив реформи саме Укрпошти був чи не найбільший за всю історію незалежної України.
«Місцеве населення часто сприймало зміну формату обслуговування (з обслуговування у стаціонарному відділенні на обслуговування у пересувному) як загрозу того, що пошту ліквідують взагалі. Фізичне закриття будівлі, у якій розташовувалось відділення зв’язку, трактувалось як закриття пошти. Звичайно, ми провели попередню роз’яснювальну роботу (розміщували статті у регіональних ЗМІ, зустрічались з представниками місцевої влади, керівник дирекції інформувала про хід реформи на місцевих каналах радіо та телебачення, неодноразово втілення проєкту коментував і я), проте страх залишитись без пошти був сильніший», - розповідає гендиректор Укрпошти Ігор Смілянський.
Був і політичний фактор. Адже реформа припала на передвиборчий період, тож представники певних політичних сил також вважали за доцільне попіаритись на цій темі, використовуючи страхи місцевого населення та маніпулюючи неперевіреною інформацією.
«Реформа, на жаль, каналізувала загальне невдоволення мешканців сільських населених пунктів погіршенням та згортанням інфраструктури сіл, яке накопичувалось роками. Один з аргументів спротиву проєкту формулювався, як «школу/садочок закрили, амбулаторію закрили, магазин закрили, а тепер ще й пошту закриєте…», - вважає Ігор Смілянський.
Проти реформи жорстко виступила в деяких районах і місцева влада. Були звернення і на Уряд, і на Верховну Раду України щодо неприпустимості скорочень діючих стаціонарних відділень та листонош. Не сподобалась реформа ряду місцевих газет. Останні хвилювались за передплатну кампанію та прогнозували зростання тарифів.
Втілювали Укрпошти лише двічі відкривалось «вікно можливостей» для змін. Втім скористатись ним змогли тільки в останні роки. Проєкт поетапно, розпочали з трьох районів - Чернігівського, Куликівського та частини Ріпкинського – всього стартували влітку минулого року 23 пересувних відділення.
Інша проблема – кадри.
«Для роботи в автоматизованому відділенні потрібно навчитись користуватись інноваційним продуктом. Приміром, в одному з районів не могли знайти людину для роботи начальником відділення. Робота передбачала вміння працювати з касовим апаратом, формувати у комп’ютерній системі звіти тощо. На першому етапі реформи хтось не витримував роботи у режимі пересувного відділення і звільнявся», - розповідає Олена Дорошенко.
До речі, за даними Укрпошти, проти реформи виступали і деякі поштарі.
«Свій «внесок» у загальну картину зробили деякі працівники пошти, які звикли працювати «щоб лежала трудова книжка». Маючи 0,1-0,3 навантаження, купу часу для власного господарства, фактично безконтрольну роботу і субсидії від держави через низьку зарплату, вони не тільки не бажали переходити у нові поштові бригади пересувних відділень на повний робочий тиждень, а й активно поширювали різноманітні чутки та плітки», - каже Ігор Смілянський.
Тим часом, у селах були невдоволені і графіками роботи пересувних відділень. Дійсно, на початку реформи авто часто не вкладались у графік. Були і такі випадки: розгнівані селяни були готові розгойдувати поштове авто, яке нарешті приїхало. У деяких селах не сприймали «чужих» листонош, які були не з місцевих.
«Графіки уточнювали. А працівникам пересувних відділень пояснювали, що вони мають буквально «закохати» у себе місцевих людей. Тоді все вийде. Із депутатами проводили обговорення», - згадує Олена Дорошенко, - «У великих селах, більше 500 жителів, залишилась своя окрема листоноша. Більш того, у деяких громадах навіть відновили відділення. Наприклад, у селі Шестовиця Чернігівського району місцеві жителі хотіли відновити відділення і знайшли для цього приміщення".
До речі, для кращого просування реформи в області, на 100% замінили автопарк Укрпошти : нові авто придбали для пересувних відділень і так званої «кур’єрки», також закупили вантажні авто для міжміських та міжобласних доставок.
Наразі, через рік після старту реформи, в області 87 автоматизованих відділень і 130 пересувних. Зросла якість послуг. Чернігівська область – на 1 місці серед інших областей по передплатній кампанії.
Персонал – 719 співробітників. Це менше, ніж рік тому, але тепер люди працюють на ставку, а не на 0,3 чи 0,5. Зарплата листоноші зросла до 4500 грн, начальника відділення – до 7500 грн.
До речі, реформа реалізується за кошти самої Укрпошти. Компанія не отримує дотацій з бюджету, і коштів платників податків не витрачає. Оновлення інфраструктури, реалізація пілотних проєктів відбувається за кошти підприємства, пояснює Олена Дорошенко.
Відремонтоване відділення №10 у Прилуках
«Невдоволені були, в основному, мешканці більших населених пунктів, де стаціонарні відділення до цього були наявні. Натомість мешканці малих сіл/хуторів навпаки зустрічали машину із приємним здивуванням, раніше вони бачили лише листоношу, яка могла принести (або й не принести) пенсію/періодику/листа; наразі ж ціле відділення приїжджає прямо під будинок, надаючи весь спектр поштових, фінансових послуг та доставляючи продукти і товари першої необхідності. А це – в селі, де немає жодного(!) магазину – важливо», - вважає Ігор Смілянський. - З часом, коли місцеві мешканці переконалися, що пересувні відділення працюють стабільно та систематично, пенсії та періодика доставляються, платежі так само, як і раніше приймаються, а взимку не було затримок із доставкою (тобто жодні побоювання не виправдалися), ситуація «заспокоїлася». Щоденна робота відділень довела безпідставність таких побоювань".
Як працює реформа – перевірили на практиці
Село Чемер, Козелецький район. Більше 1400 жителів обслуговує пересувне відділення №90. Авто навідується до села тричі на тиждень: вівторок, п'ятниця та субота.
У самому ж Чемері людей приймають у відремонтованому відділенні у центрі села. Тут замінили вікна, почали завозити нові меблі, оновили систему обігріву.
«Як у вас все красиво стало!» - так оцінювали оновлення відділення місцеві жителі.
Листонош у Чемері троє. Приймають кореспонденцію, платежі щодня з 9 до 12, крім неділі та понеділка. Далі йдуть по селу розносити кореспонденцію та платіжки, посилки та інше. Через пошту отримують пенсії майже 500 місцевих, розповіла місцева листоноша Любов Дорошенко.
Ось як було:
А ось вже фото відділення після оновлення:
До оновленого розкладу роботи звикли. Зручності оцінили. Купують і продукти, на деякі - ціна нижча, ніж у магазинах поруч.
«Видно, що в Укрпошті з’явились хазяйновиті директори. Он який ремонт зробили із старої хати», - каже Галина Іванівна, жителька Чемера, на пенсії. «У чемерському відділенні плачу за електрику. А як є за що, то щось із продуктів купую».
«Через наших поштарів замовляли доставку косметики. Все вчасно. І зручно, адже найближче відділення «Нової пошти» аж у Козельці», - доповнює Тетяна, гостює тут у батьків.
* * *
Чи поширять реформу на інші області? Питаємо Ігоря Смілянського.
«Що стосується масштабування проєкту на інші регіони, зробив би це з радістю. Адже пересувні відділення дозволяють надавати послуги мешканцям найменших і найвіддаленіших сіл.
Наразі в країні 27 тис. населених пунктів з кількістю мешканців менше 2 тис. Там проживає близько 10 млн населення. Це - люди, які не мають доступу (або мають обмежений) до базових фінансових і поштових послуг. Тримати там стаціонарні відділення банкам і поштовим компаніям просто невигідно, не окуповуються.
Саме адаптивний формат пересувного відділення дозволяє охопити послугами мільйони наших громадян у селах, де проживає 100 чи навіть 30 мешканців. І не просто охопити, а надавати широкий спектр послуг, (включно із кредитуванням, страхуванням, можливістю замовляти товари за каталогами інтернет-магазинів), фактично просуваючи цивілізацію в села за власний рахунок. На сьогодні це фактично єдиний варіант забезпечити мешканців малих населених пунктів сучасними поштовими та фінансовими послугами, навіть там, де відсутній стабільний мобільний зв'язок.
Проте процес масштабування проєкту потребує значних фінансових вкладень, які наразі компанія не може собі дозволити», - пояснив гендиректор Укрпошти.
І наводить деякі дані фінансового стану компанії. Так, за І півріччя 2019 року компанія отримала 475 млн грн чистого прибутку. Зросли доходи як по внутрішнім і міжнародним відправленням, так і за фінансовими послугами. Середньорічний темп зростання чистого доходу компанії протягом останніх двох років - 20,8%.
Разом, з цим Укрпошта несе значні збитки через тариф на доставку пенсій, який не змінювався з 2004 (!) року. Компанія веде активні переговори з новим урядом, сподіваючись, що Міністерство соціальної політики погодить новий тариф, який дасть дасть можливість національному поштовому оператору заробляти і розвиватися.
Адже результати останніх трьох років довели: маючи бажання, необхідний професіоналізм, наполегливість, команду однодумців і, що важливо, підтримку з боку держави, - можна реформувати і такі підприємства як Укрпошта.
За відносно невеликий проміжок часу вдалося створити найбільшу комп’ютеризовану мережу в країні (наразі в Укрпошти понад 4 тис відділень зв’язку), встановити у відділеннях 5 тис терміналів та увійти до п’ятірки найбільших платіжних систем за кількістю терміналів. Компанія закупила 576 нових авто (більше, ніж за останні 10 років). Крім цього, клієнти отримали можливість користуватися чат-ботом, відстежуючи рух своїх відправлень (щодня чат-бот Укрпошти онлайн відстежую близько 30 тис. відправлень) та мобільним застосунком. Мобільному застосунку можна створити відправлення (як внутрішнє - по Україні, так і міжнародне), здійснити грошовий переказ, замовити поштову марку зі своїм (або будь-яким іншим на вибір) фото (зображення) і виміряти габарити посилки за допомогою віртуального лінійки. Для зручності клієнтів сегменту е-commerce створений АРІ-портал. Функціональність API дозволяє автоматизувати процеси оформлення та контролю за відправленнями, розрахувати вартість за відправлення, автозаповнювати та формувати усю необхідну супровідну документацію.
Також компанія забезпечила зростання швидкості доставки, зростання обсягів бізнесу та збільшення зарплати листонош (упродовж 2016-2018 рр.) удвічі.
* * *
Будь-яка реформа вважається успішною, якщо її оцінили люди. У випадку з «Укрпоштою» на Чернігівщині починалось із протистояння. Втім, де зміни відпрацьовані, клієнти вже оцінили і підвищення рівня сервісу, і якість обслуговування.
Залиште ваші коментарі
Коментувати пост як гість